Медоносну бджолу визнано видом, що знаходиться під загрозою зникнення.

Супутньою подією Форуму стало проведення І Міжнародної конференції бджільницьких асоціацій, на якій підписали рамковий протокол з визнання медоносної бджоли видом, що знаходиться під загрозою зникнення. Власне, підписання такого протоколу стало знаковою подією у бджільництві – першим кроком до історичного акту, що повинен відбутися 2013 року на XXXXIII Міжнародному Конгресі Апімондії у Києві.

На Міжнародному Форумі Apimedica & Apiquality 2010 фахівці світової бджільницької науки розглянули теми, що стосуються систем та багатостороннього підходу до вивчення продукції бджоли медоносної, аналізували поточний стан і розвиток міжнародних стандартів і законодавства для продукції бджільництва, ділилися практикою введення систем перевірки якості для виробництва і обробки продукції бджіл, обговорювали секрети успіху на всесвітньому ринку місцевих торгових марок продукції бджільництва, її значення для різних цілевих аудиторій, роль мікроорганізмів для продукції бджоли медоносної, медичне використання меду, поточні тенденції, ринкову ситуацію тощо. До слова, „Братство бджолярів України” було єдиним представником нашої країни на цих важливих для усього бджолярського світу заходах. Представляючи доповідь на Конференції, українські бджолярі розповіли про свій досвід, акцентували увагу, наскільки важливою для розвитку галузі є міжнародна співпраця, відкритість та інтеграція. Слід розуміти, що на Конгресах Апімондії увагу зосереджують на наукову частину, це майданчик для спілкування між науковцями, а проведення Конференції, яка цьогоріч відбулася вперше, дало можливість обмінятися досвідом та прогнозами власне самим бджолярам з різних країн світу. Результатом Конференції стало підписання протоколу-звернення до профільних органів влади усіх держав, представники яких були присутні на конференції, а це 18 країн, і до багатьох міжурядових органів про наміри визнання бджоли видом, що знаходиться під загрозою зникнення.

Слід розуміти, - йдеться у резолюції Конференції, - що якщо вчасно не здійснити відповідних заходів задля збереження бджоли - розведення популяцій, консервація ареалів, створення заповідників тощо - ця важлива для існування людства комаха, яка є основним запилювачем рослин, може зникнути. А без бджоли неможливе існування сільсько-господарської продукції в тих обсягах, що необхідні для існування людини.

Тему збереження бджіл розглядатимуть протягом наступних трьох років на цілій низці спеціалізованих заходів. Над питанням працюватиме ряд спеціальних робочих груп Апімондії. Планується що 2013 року в Україні під час проведення XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії буде створено і підписано кінцевий акт-звернення до ООН та інших організацій – так званий Київський протокол, яким офіційно визнають бджолу видом, що перебуває під загрозою.

Нагадаємо, що 2009 року на ХХХХІ Міжнародному Конгресі Всесвітньої Федерації Бджільницьких Асоціацій „Апімондія”, що проходив у Франції, Україна виборола право через 4 роки приймати цей найбільший світовий бджільницький форум у Києві. За кандидатуру української столиці членами Генеральної Асамблеї Апімондії, що представляють бджільницькі об’єднання понад 80 країн світу, було віддано 93 голоси зі 165 можливих. Конкурентами Києва були Стамбул (Туреччина), Софія (Болгарія), Будапешт (Угорщина), Гранада (Іспанія) та Верона (Італія).

ХХХХІІІ Конгрес Апімондії, який Київ прийматиме через рік після „ЄВРО-2012”, обіцяє стати найбільшим міжнародним галузевим конгресом в історії України. Очікується, що на цю подію до української столиці з’їдуться близько 12 тисяч гостей з усіх куточків світу.

Після проведення в Словенії 2003 року Конгресу Апімондії, обсяг галузі бджільництва у цій країні зріс втричі. Саме завдяки цій події словенські виробники підкорили європейські ринки, збільшили обсяги виробництва, стали інвестиційно привабливими, звернули на себе увагу бізнесу, - і відтак отримали чималі фінансові вкладення у галузь.

Проведення Всесвітнього Конгресу дасть надзвичайно потужний поштовх медовій галузі в Україні, продемонструє усій міжнародній спільноті, що наша бджільницька галузь є однією з найпотужніших та найбільш перспективних у світі. Вже зараз до українського бджільництва прикута увага бджолярів з різноманітних країн, до Оргкомітету ХХХХIII конгресу надходять пропозиції співпраці з Китаю, Південної Кореї, Німеччини, Франції та інших країн.

28 вересня у Любляні відбулася офіційна зустріч представників українського Організаційного Комітету та Виконавчого Комітету Апімондії, який представляли Президент Жиль Ратія (Gilles Ratia), віце-президент Лукас Мартінез (Lucas Martinez), Генеральний Секретар Ріккардо Янноні-Себастьяніні (Riccardo Jannoni-Sebastianini), а також – фінансовий секретар Апімондії, радник Президента Апімондії, голови наукових комісій з Апітерапії та Якості й Технологій Продукції бджільництва, інші офіційні особи. Сторони узгодили план дій щодо підготовки до Конгресу і підписали протокол про наміри, окресливши свої наступні кроки. За словами Голови Правління ВГО «Братство бджолярів України» та водночас Президента оргкомітету XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії, Тетяни Васильківської, крім ряду формальних питань було погоджено створення спеціальної робочої групи Апімондії, що займатиметься гармонізацією стандартів конкурсів продукції бджільництва з метою провести перше Всесвітнє Медове Шоу за універсальними правилами на Конгресі 2013 у Києві.

З метою ознайомлення якомога ширшого кола українських бджолярів із корисною інформацією, що пролунала на Конференції, „Братство бджолярів України”, з дозволу авторів, готує до публікації переклади найважливіших доповідей, що були представлені. На їхній основі буде проведено цикл семінарів та навчань для українських бджолярів.

А вже невдовзі, у грудні цього року, „Братство бджолярів України” має намір провести у Львові з’їзд членів цієї організації. Увазі бджолярів представлять інформацію про досягнення світової науки в плані якості продукції бджільництва і нових технологій, а також проведуть презентацію найцікавіших наукових доповідей, що були представлені на Конгресі у Любляні.