Прес-Конференція «Загибель бджіл може обернутися катастрофою для людства. До Києва приїдуть вчені з 20 країн світу, щоб запобігти цій небезпеці»

15 квітня 2013 року Організаційний Комітет ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії провів прес-конференцію «Загибель бджіл може обернутися катастрофою для людства. До Києва приїдуть вчені з 20 країн світу, щоб запобігти цій небезпеці» у приміщенні Агентства RegioNews, по вул. Хрещатик, 10-Б, офіс 8.

У прес-конференції брали участь Президент Міжнародної Федерації Бджільницьких Асоціацій Апімондії, Жиль Ратіа, Президент Організаційного Комітету ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії, Тетяна Васильківська, Генеральний Секретар МФБА Апімондії, Рікардо Джанноні-Себастьяніні, Президент постійної комісії Апімондії з біології бджіл, Др. Карл Кралсгайм, та Координатор з Комунікацій Організаційного Комітету ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії, Юрій Рифяк. Також були присутні почесні гості: Секретар МФБА Апімондії, Філіппо Джанноні-Себастьяніні та Президент Регіональної Комісії Океанія, Морін Максвел.

Модератором події був Координатор з комунікацій Організаційного Комітету, Юрій Рифяк. Він представив журналістам учасників та гостей Прес-Конференції.

Захід та його актуальна тематика привернули увагу багатьох представників ЗМІ. На заході були зокрема присутні Корецька Яна (5 канал), Ольга Парощук (ІА «Agro News»), Олександр Бродський та Орест Когут (газета «Розвиток та довкілля»), Володимир Тарасюк (журнал «Агросвіт України»), Ольга Скотнікова (Перший Національний), Олексій Сопільняк і Юлія Мендель (ICTV) та інші.

Загроза зникнення бджіл є однією з найбільш актуальних екологічних проблем сьогодення, адже бджоли є не тільки джерелом корисних продуктів, але й відіграють ключову роль у запиленні рослин. Шляхи вирішення цієї проблеми будуть розглядатися на ХХХХІІІ Міжнародному Конгресі Апімондії, що пройде в Києві в вересні-жовтні 2013 року та стане знаковою подією для України та усього світу.

Президент XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії, Президент Організаційного Комітету XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії, Тетяна Васильківська , відповідаючи на запитання «Що таке Конгрес Апімондії та які ключові факти ми маємо знати про нього?» , розповіла про Конгреси Апімондії, про XXXXIII Міжнародний Конгрес Апімондії, що має відбутися в вересні-жовтні цього року в Києві, та про непростий процес виборювання двома громадськими організаціями України «Братством Бджолярів України» та «Спілкою Пасічників України» права проводити Конгрес в Україні. Коротко було окреслено цілі і завдання основних Програм Конгресу.

Наступне питання «Історія та значення МФБА Апімондії та Конгресу» було задано Генеральному Секретарю МФБА Апімондії, пану Рікардо Джанноні-Себастьяніні. Пан Рікардо Джанноні-Себастьяніні розповів про історію Апімондії та Конгресів. Він наголосив, що Конгреси Апімондії – це майданчики для наукових, виробничих, бізнесових контактів для бджолярів з усього світу, це можливості для фахівців бджільництва обмінятися досвідом, знайти перспективи для майбутньої співпраці, заявити про себе на глобальному рівні та надати поштовх своєму бізнесу.

Президент Апімондії, пан Жіль Ратіа, відповідаючи на питання «Місце України в світовому бджільництві та оцінка рівня підготовки XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії Організаційним Комітетом» відзначив потужне місце України у світовому бджільництві, адже в Україні нараховується більше 400 тис. бджолярів, а валове виробництво меду сягає 75 тис тон в рік. Президент Апімондії розповів про організацію в Україні XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії, висловив захоплення професійністю членів Організаційного Комітету щодо підготовки Конгресу. Президент Апімондії, задоволення роботою Організаційного Комітету і впевненість в успішному проведенні Конгресу в Україні.

Далі Юрій Рифяк задав пану Президенту ключове питання Прес-Конференції: «Що відбувається з бджолами? Чому ми споглядаємо феномен зникнення колоній». Жиль Ратіа розповів, що це не нова проблема, але сьогодні вона набрала величезні масштабів: до 40% смертності бджіл у багатьох країнах світу. Він відмітив 2 головні фактори: інтенсивне сільське господарство та інтенсивне бджільництво. Один з засобів запобігти зникненню бджіл – це змінити підхід до вирощування сільськогосподарських культур, перейти до органічного сільського господарства. Він також виокремив перехід до органічного бджільництва, як дієвий механізм. Президент, однак, особливо наголосив, що боротьба з цією проблемою повинна бути комплексною, тобто поєднувати в собі декілька напрямків роботи.

Президент наукової комісії Апімондії з біології бджіл, Др. Карл Кралсгайм, відповідаючи на запитання «Чи можна вважати Apis Mellifera, медоносну бджолу, видом, що знаходиться під загрозою зникнення, і як саме Конгрес в Києві може цьому запобігти?», підкреслив, що бджоли є особливими тваринами, оскільки вони є одночасно і домашніми, і дикими. Тому, будучи дикими тваринами, вони справді знаходяться під загрозою зникнення. Бджоли є життєво необхідними для існування людини, оскільки вони є джерелом корисних бджолиних продуктів, але поряд з цим вони є невід’ємною частиною багатьох екологічних систем, оскільки є запилювачами ентомофільних рослин.

Ентомофільні рослини – це рослини, які запилюються комахами, переважно бджолами та джмелями. Третина харчових продуктів рослинного походження, які потрапляють на наш стіл, – результат кропіткої роботи бджіл. Це гречка, огірки, соняшник, яблуня, груша, черешня, слива, кавун та багато інших. Окрім того бджоли відіграють важливу роль у запиленні кормових культур для худоби.

Нажаль останнім часом в багатьох куточках світу бджоли починають зникати. Цілі бджолині сім’ї вилітають з вулика та назавжди покидають рідні пасіки, залишивши розплід, запаси меду та матку. Така поведінка зазвичай не притаманна виду. Куди саме прямує бджолина сім’я не відомо. Якщо бджоли покидають вулик без матки, вони приречені на загибель.

Вчені досі не знають, що саме спричиняє масовий відліт бджіл. Виділяють дві основні групи причин: біотичні (зокрема, кліщ вароа) та антропогенні. Серед антропогенних можна виокремити застосування пестицидів та інсектицидів нового покоління, електромагнітне випромінювання, перевезення пасік на далекі відстані, лікування за допомогою антибіотиків.

Бджолина сім’я є органічним елементом природи, аномальна поведінка бджіл свідчить про те, що в їх оточенні є фактори, які спричиняють стрес і є шкідливими для життєдіяльності будь яких живих організмів, включаючи нас.

Зникнення бджіл завдасть значної шкоди не тільки господарству, але й усій екосистемі Землі в цілому, оскільки ареал їх проживання є одним з найширших в світі.

Сьогодні одним з важливих завдань людства є вирішення проблеми зникнення бджіл. Під час ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії вчені з усього світу будуть обговорювати цю проблему та шукати шляхи її вирішення.

Міжнародна Федерація Бджільницьких Асоціацій Апімондія протягом довгого часу працює з проблемою зникнення бджіл, в тому числі співпрацює зі спеціалізованими установами ООН та з регіональними бджільницькими організаціями, такими як Апіславія. Було проведено ряд важливих конференцій, присвячених цій проблемі.

ХХХХІІІ Міжнародний Конгрес Апімондії стане завершальним етапом у цілій низці міжнародних форумів, що розглядали проблему зникнення бджіл. На ньому буде підписаний історичний Київський Протокол, який направлять до ООН , інших міжнародних організацій, до Президентів і Керівників Урядів всіх країн світу. Цим Київським Протоколом бджола буде офіційно визнана видом, що знаходиться під загрозою зникнення. На думку організаторів Конгресу це сприятиме вирішенню проблеми зникнення бджіл у всьому світі.