Співпраця з Національним університетом "Києво - Могилянська академія"

10 липня відбулася зустріч Президента Організаційного Комітету XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії Тетяни Васильківської з Президентом Національного університету "Києво - Могилянська академія"  Сергієм  Квіт.

Предметом зустрічі було питання співпраці Організаційного Комітету з університетом щодо участі науковців університету у Науковій програмі Конгресу Апімондії 2013. Питання екології, захисту довкілля – є актуальним для вчених різних наукових і освітянських закладів . Дискусії, семінари, конференції щодо важливості охорони природи і довкілля об’єднують фахівців різних галузей і напрямів наукової  і освітянської діяльності.

Під час зустрічі було підписано Протокол Намірів щодо співпраці Організаційного  Комітету   XXXXIII Міжнародного Конгресу  Апімондії  з Національним університетом «Києво – Могилянська академія».

Києво-Могилянська академія – перша вища школа не тільки в Україні, а й в усій Східній Європі. Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія.

Своїм корінням вона сягає в далекий 1615 рік, коли знатна киянка Галшка Гулевичівна відписала свою садибу в Києві, на Подолі, місцевому Братству для заснування монастиря та школи для дітей всіх станів. Через сімнадцять років митрополит Київський і Галицький Петро Могила створює Києво-Братську колеґію, об'єднавши Київську братську та Київську лаврську школи. А вже 1658 року колеґія отримує статус вищої школи та титул "Академія". Академія протягом всього часу свого існування, до закриття у 1817 році, коли на її території було відкрито Духовну семінарію, була всестановим навчальним закладом, який підтримувало все українське суспільство.

Національна наука веде свій початок саме з цих стін. В Києво-Могилянській академії сформувались власні філософська, поетична, музична, архітектурна, історична, живописна школи, зародився тут і театр. Тут були започатковані природничі науки – астрономія, біологія, мінералогія, зоологія.

У Києво-Могилянській академії викладали Іов Борецький, Інокентій Гізель, Мілетій Смотрицький, Касіян Сакович, Феофан Прокопович, а серед студентів були такі згодом визначні постаті, як Григорій Сковорода, Максим Березовський та Артемій Ведель, Лазар Баранович та Стефан Яворський, Самійло Величко та Григорій Грабянка, Микола Бантиш-Каменський та Максим Берлинський. Випускники КМА засновували школи, семінарії, друкарні, бібліотеки, сприяли розвитку мистецтва, літератури, музики, театру в Україні, майже в усіх великих містах Росії, а також Білорусії та Сербії.

Серед вихованців Академії були визначні гетьмани України – Петро Дорошенко, Іван Самойлович, Пилип Орлик, Данило Апостол, Павло Полуботок та інші. Церковні ієрархи, визнані по смерті святими Православної церкви, – митрополит Дмитро (Туптало), митрополит Іван (Максимович), архієпископ Феодосій (Углицький), – також здобували знання в Києво-Могилянській академії.

Видатний бджоляр і винахідник Петро Прокопович 8 років навчався в Академії.

Славетні діячі української та світової історії – Петро Могила, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Рафаїл Заборовський та Іван Мазепа постійно підтримували Академію, допомагаючи її спудеям та професорам, які вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства.

В жовтні 2001 році виповнилося 10 років з того часу, коли почала працювати комісія по відродженню Києво-Могилянської академії. А 15 жовтня 2002 року Національний Університет "Києво-Могилянська академія" святкував десятиріччя посвяти перших студентів, які увійшли в стіни відновленої Академії.

30 червня 1994 року Міжгалузевою республіканською акредитаційною комісією НаУКМА ліцензований за четвертим – найвищим рівнем акредитації.

22 – 23 травня 1993 року на спеціальній нараді експертів ЮНЕСКО схвалені навчальні програми та плани НаУКМА.

7 липня 1998 року НаУКМА акредитований Державною акредитаційною комісією України за IV (найвищим) рівнем.