Другий Фестиваль Меду в Казахстані. І українці там були, мед-пиво пили.

28 - 31 серпня 2011 року у Східному Казахстані, у місті Усть-Каменогорськ пройшов Другий Міжнародний Фестиваль Меду за участі вчених, бджолярів, громадських та державних діячів з Казахстану, Росії, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану, КНР, Ізраїлю, Туреччини та України, яку представляли члени Організаційного Комітету ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії, Васильківська Т. Ю. та Харковенко А. Д.

Бджолярі, вчені, громадські діячі,представники міністерств сільського господарства, охорони здоров'я, освіти і науки та бізнесмени представляли дев’ять країн світу. У всіх заходах Фестивалю активну участь приймали акім області Сапарбаєв Бердибек Мажибекович, акім міста Абишев Іслам Алмаханович, заступник акіма міста Желякова Оксана Анатоліївна, що свідчить про високу державну підтримку бджолярів Казахстану. Мета проведення Міжнародного Фестивалю Меду в місті Усть-Каменогорську - відродження унікальної галузі бджільництва, популяризація серед населення республіки споживання лікувально-оздоровчих продуктів бджільництва, таких як мед, пилок, маточне молочко, перга, прополіс, ознайомлення закордонних гостей з пам'ятками краю, реклама виробленої унікальної бджільницької продукції .

У 2009 році Президент Казахстану  Н. А. Назарбаєв дав доручення про необхідність відродження бджільництва країни, як галузі, яка працює на оздоровлення нації. Створена Державна Програма розвитку бджільницької галузі, яка відображає всі необхідні ключові питання відродження колись дуже розвиненого промислового бджільництва у східному регіоні країни. Бджільництво Східно-казахстанської  області сьогодні – це  практично з нуля створені 12 племінних пасік, відновлений галузевий центр,де будуть вестися науково-дослідні, впроваджувальні роботи, роботи з технологічного та  технічного переозброєння галузі , буде проводитись  підготовка та перепідготовка бджільницьких кадрів. З обласного бюджету виділено кошти   для впровадження нових технологій в промисловому бджільництві, завезені з України  насіння кращих медоносних культур. Місцевими промисловими підприємствами та бджолярами розпочато виготовлення пасічницького  обладнання:  електромедогонки, пасічницькі павільйони та інші. Фахівці бджільництва побували у складі делегацій республіки Казахстан в Ізраїлі, Саудовскій Аравії, Туреччині, Росії - що істотно збагатило їх знання і кругозір.

У Програму Фестивалю увійшло ряд заходів. У перший день 28 серпня гостей і учасників Фестивалю господарі Усть-Каменогорська  познайомили зі своїм містом. Тепла вечеря в чудовому ресторані на яку запросила гостей Оксана Анатоліївна дала можливість гостям Фестивалю ближче познайомитися один з одним.

Наступний сонячний день 29 серпня розпочався з відвідування пасічницького господарства Гуслякова Михайла Івановича, що знаходиться  у селищі БобровкаГлубоковського району .На пасіці працює ціла родина – і старші і молодші. Багато запитань до господарів, дегустація меду прямо з вулика, чисельні фото. Не обійшлося і без урочистих моментів - якраз до свята приурочили відкриття пам'ятного каменю, напис на якому свідчив, що саме в цих місцях зародилося бджільництво Східного Казахстану і всієї Центральної Азії.Акім області і акім міста привітали бджолярів і гостей Фестивалю на святковому обіді , який відбувся в дуже зручній юрті, побудованій для такої нагоди прямо на господарстві в 10 метрах від пасіки.

Друга половина дня була дуже насичена подіями. В сучасному приміщенні технопарку «Алтай» відбувся Круглий стіл та виставка «Бджільництво в Східному Казахстані: Історія, сучасність, перспективи». Круглий стіл відкрив і вів акім Східно-Казахстанської області БердибекСапарбаєв. У своєму вступному слові він зазначив, що Фестиваль меду в регіоні став вже традиційним.
«Східний Казахстан є батьківщиною бджільництва Центрально-Азіатських регіонів, Сибіру, ​​Далекого Сходу, - сказав акімобласті, - Майже 80% всього казахстанського меду збирається у Східному Казахстані. Саме  тут вперше в республіці обов'язковим компонентом у раціоні школярів став мед».

Виступи на Круглому столі були присвячені  перспективам  розвитку бджільницької галузі різних країн та можливим напрямкам співпраці фахівців бджільництва .Бурмістрова Лілія Олександрівна-завідуюча відділом НДІ бджільництваРоссільхозакадеміі Російської  Федерації підняла самі актуальні питання, які стосуються стандартизації і сертифікації в галузі бджільництва. На сьогодні турбота про якість продукції бджільництва – це турбота про здоров’я нації.

«Здивувала і порадувала організація даного Фестивалю, - сказав представник бджільницької компанії Lamdani LTD з Ізраїлю Григорій Халін. - З Казахстаном ми співпрацюємо давно, обмінюємося досвідом. Це дуже добре, що на подібних заходах ми домовляємося про взаємну співпрацю. У сучасному бджільництві проблеми  є спільними для всіх. Саме на таких зустрічах вони піднімаються і вирішуються. Я дуже задоволений участю у Фестивал». У виступі ХєЧєна  - Головного представника Комерційного представництва Шеньсиського уряду Китаю в Казахстані, прозвучала інформація про тісну співпрацю Казахстану і Китаю у питаннях бджільництва. Цілий ряд комерційних структур  і міжнародних фондів цих двох країн мають тривалу історію взаємовигідного співробітництва. Делегат з Туреччини ІрфанДашкіран  -  молодший спеціаліст по розвитку тваринництва у Субрегіональному Бюро ФАО для Центральної Азії коротко проінформував зібрання про основні проекти ФАО, що пов’язані з розвитком бджільництва у всіх країнах світу, і наголосив на великому потенціалі саме Казахстану , який в нинішніх умовах відроджує галузь дуже стрімко. З виступу Лукбанова Валерія Муслімовича – академіка МАІН , Члена Міжнародного Фонду Захисту Бджіл -  всі учасники Круглого столу дізналися про створення лабораторії, що буде займатися питаннями контролю якості продуктів бджільництва у Казахстані.

«Україна має вагомі  досягнення в галузі бджільництва, - каже Президент Організаційного Комітету ХХХХIII Міжнародного Конгресу Апімондії (України) Тетяна Васильківська. - Україна входить до п'ятірки світових лідерів з виробництва меду і продуктів бджільництва, ми лідери в Європі. Ми виробляємо 75,5  тисяч тонн меду на рік. Це солідний  результат. Українські бджолярі успішно інтегрувалися у міжнародне бджільництво. Всеукраїнська громадська організація «Братство бджолярів України»  є членом МіжнародноїФедерації Бджільницьких Асоціацій Апімондія. І у 2013 році в Україні відбудеться 43-ій Конгрес Апімондії, що дасть українському бджільництву шанс зробити Україну справді медовою державою.У Києві працює Національний центр бджільництва ім.. П.І.Прокоповича на чолі з  Боднарчуком  Л.І.  У Казахстана є  величезний потенціал у бджільництві: чудові природні можливості, наполегливі бджолярі і фахівці бджільництва, підтримка держави.

Україна може запропонувати  ряд бізнес-проектів, які могли б зацікавити казахстанську сторону - переробка меду в напої як алкогольні, так і безалкогольні, це питні меди, медове пиво і квас. Є конкретні  досягнення академіка Тихонова О.І. у Харківському Фармацевтичному університеті  по розробці і впровадженню фармацевтичних препаратів на основі продуктів бджільництва. В Україні створюються оздоровчі  центри з впровадженням методик оздоровлення людей за допомогою бджіл і продуктів бджільництва – над цим працюють В.Савін в Криму, М.Яровий на Сумщині, та інші фахівці.

Сьогодні я бачу, що ми в Україні можемо не тільки запропонувати Казахстану свою підтримку і співпрацю, але і самі можемо повчитися у Вас,- сказала пані Васильківська, - включення  меду в раціон дитячого харчування - це прекрасно. У нас є відповідна Постанова Кабінету Міністрів, але там є невелика ремарка: мед, або цукор має бути включеним у раціон дитячого харчування.  Ми впевнені, що в раціон дитячого харчування у дитячих установах, шкільних і спортивних закладах України,  має бути включений  мед. Тому дуже сподіваємося, що досвід вашого регіону нам в цьому допоможе».

Президент КиргизськогоСоюза бджолярів КаракетовКазімМудаліфович , Голова Асоціації бджолярів УзбекістануШераліСуяркулов у своїх виступах також підкреслили необхідність консолідації бджільницьких громадських об’єднань для вирішення загальних проблем .  Про бджільництво у Сибіру говорила Президент Союзу бджолярів Сибіру Івашевська Євгенія Борисівна. Досвід сибіряків-бджолярів також є достатньо вагомим для його вивчення і популізації, а результати роботи Науково-практичного Центру бджільництва «Мелітей», який очолює Євгенія Борисівна,  є цікавими для розгляду на спільних науково – практичних конференціях.

Після завершення всіх виступів при підведенні підсумків Круглого столу акімом області  пані Тетяна Васильківська додала: « На сьогоднішньому Круглому столі в резолюцію пропоную внести пункт про необхідність введення цінного продукту бджільництва – мед до раціону харчування дітей у навчальних та спортивних закладах всіх країн , які присутні на зібранні. Цю резолюцію направити у відповідні державні структури всіх країн , учасниць Круглого столу».

Завершенням Круглого столу на Другому  МіжнародномуФестивалімеду в Усть-Каменогорську стало затвердження проекту створення Асоціації «Євразійський клуб бджолярів». Представники різних країн і структур підписали низку меморандумів у дуже урочистих умовах. Журналісти  телебачення Усть –Каменогорська і місцевих ЗМІ поспілкувалися з делегатами, отримали відповіді на питання , зробили відповідні фото.

Ввечері акім області БердибекСапарбаев запросив гостей Фестивалю на дружню вечерю. Всі були приємно вражені виступами артистів під час вечері, а особливо , коли молоді хлопці і дівчата танцювали український «Гопак»,  а вродлива казашка співала «Червону Руту» українською.

30 серпня з самого ранку на площі Республіки проходили святкові заходи. В цей день Казахстан святкував День Незалежності, місто Усть-Каменогорськ – свято міста. І Фестиваль меду в цей чудовий день тільки підсолодив  казахстанські свята. Городяни охоче купували  знаменитий східно-казахстанськиймед. Акім області БердибекСапарбаев  пройшов по всій ярмарці, коштував мед, розмовляв з пасічниками і покупцями. Він гордився тим, що бачив і на головній сцені Фестивалю сказав: «Ми зробимо фестиваль традиційним, Наші діти не повинні жувати жуйки шкідливі, краще нехай жують мед. У школах ми як і раніше будемо видавати кожному учневі 20 грам меду в день, а пасічники і цього року отримають субсидії від держави на розвиток бджільництва». Акім області вручив особисто грошові премії та дипломи кращим бджолярам області. Цінні подарунки отримали пасічники, які приїхали на ярмарок - за кращу торгівлю, за саме барвисте оформлення наметів. Гості з дев'яти країн світу самі спробували східно-казахстанський мед, зробили закупи і продовжили спілкування вже в умовах  загальних контактів з пасічниками Казахстану.ШоевТалбі – директор фірми «Інтермед» з Таджикістану розповідав про роботу на пасіках свого краю, природні  умови пасічникування. Савін Анатолій Павлович  - завідувач відділом бджоло опилення сільськогосподарських культур та медоносної бази у НДІ бджільництва Російської академії сільськогосподарських наук дуже зацікавив співрозмовників темою покращення медоносної бази як у Казахстані так і в інших країнах. Головний експерт по медичній безпеці ДуйсеновТулегенДжаббарович відповідав на чисельні запитання стосовно дії продуктів бджільництва на організм людини. Всі делегати Фестивалю висловили подяку організаторам  за прекрасно створену атмосферу взаємної роботи на Фестивалі, можливість обміну думками та атмосферу справжнього теплого і солодкого свята і побажали в наступному році повернутися, щоб отримати ще більше досвіду і вражень.

А ввечері того дня мабуть всі мешканці  Усть-Каменогорська вийшли на святкування. Велика концертна сцена на березі рікиІртиш була оточена людьми. Усміхнені, задоволені. Вільні і щасливі люди слухали концерт, дивилися на чудесні фейерверки, співали пісень.. Акім області  з родиною був присутній на святі.

Все це дійство гості Фестивалю з задоволенням спостерігали з трибуни,яка була спеціально побудована, ділилися враженнями.

Наступний день був присвячений відвідуваннюЦентру розповсюдження знань «Оскемен» Східно-Казахстанського науково-дослідного інституту сільського господарства, який презентував ЖумагалієвАбзалДаулетчінович. Гості ознайомилися з сучасними умовами навчання та відпочинку слухачів Центру.

Після відвідування Центру шефство над делегацією взяв  Рукавіцин  Ігор Іванович – директор ТОВ  «Бджільницький центр Айтас». Цікава бесіда впродовж години, презентація продукції фірми, обговорення професійних питань та перспектив розвитку казахстанського бджільництва відбувалися в присутності місцевих бджолярів, експертів. Всім членам делегації була подарована книга «Пчеловоду Сибири и Казахстана» автором Райнгольдом Давидовичем Риб, який був учнем Г.Ф. Таранова. На зустрічі в Алмати з керівником Національного Союзу Бджолярів Казахстану Терещенко С.О. гості Фестивалю висловили сподівання на подальшу співпрацю у всіх напрямках бджільницької галузі.