Вшанування пам'яті П.І. Прокоповича

Президент Організаційного Комітету XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії, Голова Правління ВГО «Братство бджолярів України»  Тетяна Васильківська , Голова Ради ВГО «Братство бджолярів України»  Сергіій Шмуля, Голова  Київського обласного осередку «Братства бджолярів України» Віталій Давиденко та Голова Чернігівського обласного осередку «Братства бджолярів України» Петро Балаш  7 липня 2012 року відвідали батьківщину видатного українського бджоляра П.І. Прокоповича і вшанували його пам’ять у с. Пальчики, де він  похований. Вже стало традицією у «Братстві» напередодні дня народження видатного діяча прикладати квіти на його могилі, відвідувати село  Пальчики.

Український бджоляр, основоположник раціонального бджільництва Петро Іванович Прокопович ( 10 липня 1775 р., с. Митченки, Бахмацький район, Чернігівська область – 3 квітня 1850 р., с. Пальчики, Бахмацький район, Чернігівська область) зробив багато винаходів для розвитку світового бджільництва, зокрема  у 1814 році створив перший у світі  розбірний рамковий вулик. У ньому винахідник вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла. Завдяки цьому стало можливим вільно оглянути бджолину сім’ю й активно впливати на хід її розвитку. Вулик Прокоповича дозволив вилучати мед, не винищуючи димом бджіл, як це практикувалося в ті часи. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі. Ще один визначний винахід Прокоповича – дерев’яна перегородка з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, що дає можливість отримувати чистий мед у рамках.

Прокопович створив першу в Російській імперії та єдину в Європі школу пасічника.Вона була розташована у с. Митченках Конотопського повіту Чернігівщини, а з 1830 року – на хуторі Пальчики. За 53 роки існування  у школі  було підготовлено понад 700 кваліфікованих бджолярів.

Прокопович мав чималу пасіку – 10 000 бджолосімей і поставляв мед до царського двору. За життя Прокоповича було надруковано понад 60 статей, які і сьогодні є актуальними. Українці шанують великого вчителя, пам’ятники Прокоповичу  встановлено у Батурині, Івано – Франківську, Львові. Іменем Прокоповича названо Інститут бджільництва у Києві.

7 липня на могилі Прокоповича П.І. зібралося чимало бджолярів і жителів села Пальчики. Васильківська Тетяна вручила Сертифікати Організаційного Комітету XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії Голові Чернігівського обласного осередку «Братства бджолярів України» Балашу Петру та  Голові Київського обласного осередку «Братства бджолярів України» Денисенко Віталію, які отримали повноваження керівників робочих груп Організаційного Комітету  у відповідних областях.  Шмуля Сергій вручив Почесні грамоти «Братства бджолярів України»  найактивнішим бджолярам Чернігівського обласного і Ніжинського міського осередків «Братства  бджолярів України».

У своєму  виступі Васильківська Тетяна наголосила на збереженні традицій українського бджільництва в сучасних умовах, коли інтенсивний розвиток суспільства диктує необхідність реформ в галузі бджільництва задля захисту навколишнього середовища, природи. Шмуля Сергій закликав пасічників бути активними у громадському житті і прикласти зусилля кожного для відродження  бджільницької галузі. Давиденко Віталій відмітив позитивну роботу багатьох громадських бджільницьких об’єднань, назвавши їх «квітами на полі», де кожна «квітка» має своє життя і розвиток і всі «квіти» разом мають працювати в гармонії  на благо бджільництва.

У Пальчиках Васильківська Тетяна мала зустріч з  сільським головою с. Пальчики Неволько Юрієм Миколайовичем.  В Батурині , Митченках, Пальчиках відбудуться  міжнародні заходи під час XXXXIII Міжнародного Конгресу Апімондії в жовтні 2013 року. Зарубіжні гості і делегати Конгресу відвідають батьківщину Прокоповича під час Туристичної програми Конгресу. Сільський голова с. Пальчики висловив готовність посприяти у прийомі гостей. При розмові виявилось, що жителі села завжди дуже раді приїзду туристів і гостей у село , де працював Прокопович. Але с. Пальчики є єдиним селом в області (!), де немає газифікації (!). Ця проблема для жителів села є життєвою, від рішення якої залежить майбутнє цієї унікальної місцини.     

     .